Торік на Одещині зібрали 81 тисячу тонн фруктів та 210 тисяч тонн винограду, і немає жодних причин побоюватися, що ці цифри будуть меншими. Нинішня аномально пізня весна, на думку фахівців, не завдасть шкоди садам і виноградникам.
«У нас ще не було таких високих температур, як у Криму, де три дні поспіль було понад 20 градусів тепла, зацвіли сади, які потрапили під удар похолодання, — пояснює заступник директора департаменту агропромислового розвитку Одеської обласної держадміністрації Іван Панчишин. — Бруньки на Одещині не розпускалися, тож збитків сніг і холод садам і виноградникам не завдав».
Затяжна весна для Одеської області — це взагалі не гірший варіант, зауважує фахівець. Це значно краще, ніж раптове тепло після прохолоди. Тож є всі передумови і для гарного розвитку озимини.
Крім того, чималий запас вологи у землі дає змогу розраховувати, що й у овочівництві старт буде гарний, хоч і пізній. Іван Панчишин вважає, що 470 тисяч тонн, як це передбачено у регіональній програмі «Овочі», селяни, радше за все, зберуть. Раніше, у радянські часи, ця цифра сягала 800 тисяч тонн. Утім, нині її і прагнути не варто — немає ж бо того ринку збуту, який міг би прийняти таку кількість овочів.
Тож урожай у межах 500 тисяч тонн для регіону оптимальний, і вже років п’ять ніхто не намагається вийти за рамки цього показника.
Торік через брак попиту виробники змушені були збувати капусту та цибулю буквально за копійки, собі у збиток. А зважаючи, що питома вага цих культур у овочівництві регіону сягає 40%, торішня халепа призвела до певного розчарування аграріїв у цьому напрямку агровиробництва. Тож площі під овочами можуть скоротитись.
Робота на експорт, звісно, допомогла б краще задіяти весь плодоовочевий потенціал Одещини, але тут єдиним реальним ринком збуту, на думку Івана Панчишина, може бути тільки Росія. Це ринок, на якому можемо конкурувати — багата і сита Європа наш товар до себе не пустить, переконаний він. Проблема лише у тому, що за нинішніх порядків овочі можуть просто згнити на митниці. Отже, участь у структурах на кшталт Митного союзу, вважає Іван Панчишин, цілком могла б стати у пригоді нашим аграріям.