Альтернативне засідання парламентської більшості змусило замислитися над майбутнім України
Парламентські події минулого тижня засвідчили, що безвихідних ситуацій не буває: більшість депутатського складу Верховної Ради (представники фракції Партії регіонів, Комуністичної партії, а також позафракційні) обійшли опозиційну блокаду роботи вищого законодавчого органу, організувавши пленарне засідання в будинку одного з парламентських комітетів. Цей маневр цікавий тим, що в історії незалежної України виїзне засідання проводили лише раз — у 2000 році — у стінах Українського дому.
Такий неочікуваний хід викликав жваві дискусії в експертному середовищі. Найбільше розмов точилося навколо двох питань: наскільки юридично легітимне четвергове засідання на вулиці Банковій та навіщо більшість пішла на це? Щодо першого аспекту: багато експертів та депутатів від опозиційних сил заявили, що прийнятті 4 квітня більшістю рішення мають бути переголосовані у стінах Верховної Ради за адресою Грушевського, 5, адже виїзне засідання суперечить Регламенту. У свою чергу їхні опоненти наголосили на тому, що жодних юридичних негараздів в альтернативному засіданні немає. Це аргументується тим, що рішення про проведення засідання прийнято більшістю депутатів і воно проводилося у стінах парламенту, адже будинок комітету — частина Верховної Ради.
Так, Голова ВР Володимир Рибак в ефірі одного з телеканалів заявив, що всі закони, ухвалені 4 квітня, він підпише і надішле на затвердження Президентові. Таку позицію спікер аргументував словами: «Ми що, маючи більшість, повинні скласти руки і чекати поки країна зовсім розвалиться? Ні! Цього ніхто не допустить».
Із цієї заяви стає зрозумілим, чому більшість пішла на альтернативне засідання. Слова пана Рибака правильні у суті: в умовах непростої економічної ситуації у світі парламент має працювати та оперативно реагувати на виклики, ухвалюючи необхідні закони. Від цього залежить стабільність української економіки і добробут пересічних громадян.
У цьому контексті прикметною видається реакція уряду на події у Верховній Раді, що кілька пленарних тижнів «грається у війну». А її для жодної зі сторін не можна назвати стовідсотково справедливою.
«Я хотів би запитати виборців: як до цього ставитися? У складній економічній ситуації блокується робота дуже важливого законодавчого органу, без якого неможлива системна робота із запобігання кризі. В демократичному суспільстві за владу борються на виборах, а після виборів меншість не заважає працювати більшості — це закон демократичного суспільства. І те рішення, яке прийняла більшість народних депутатів, і змогли хоча б один день зробити робочим, це, безумовно, правильно, і уряд його вітає», — зазначив під час спілкування у Фейсбуці Микола Азаров.
Нашій державі та її свідомим громадянам не слід забувати і про те, що доля підписання Угоди про асоціацію з ЄС значною мірою лежить в законодавчій площині. До листопадового саміту «Східного партнерства», де повинен підписуватися документ, Верховній Раді необхідно ухвалити значну кількість відповідних законів.