Немає кращого щеплення проти асиміляції, як рідна культура. Подією року для тисяч русинів-українців Словаччини стало 59-те Свято культури. Очікуване (бо раз на рік), тривале (три дні) і незвичайне (просто неба). Спершу провели міжнародну наукову конференцію з промовистою назвою «Лемки, бойки, гуцули, русини — історія, сучасність, матеріальна та духовна культура». Її учасники, виголосивши 70 виступів і доповідей, відповідали на болючі питання, як протидіяти асиміляції, яка щодалі більше зменшує український етнічний острівець у Словаччині. Конференцію організував Музей української культури у місті Свиднику.
Наступного дня зі сцени місцевого амфітеатру глядачів, гостей і представників офіційних делегацій привітали голова Центральної ради Союзу русинів-українців Словацької Республіки Петро Сокол та генеральний консул України в Пряшеві Ольга Бенч. Вона вручила Петрові Соколу лист-вітання Надзвичайного і Повноважного посла України в Словаччині Олега Гаваші.
А ми собі дівки файні… Фото Володимира НЬОРБИ
Виступили аматори співу, танцю та художнього слова з різних куточків Східної Словаччини, в яких русини-українці зберігають національну ідентичність, фольклорні традиції. Це села Курів, Руська Поруба, Орябини, Воронів, Раславиці, Шариське Ястраб’я. Про міста зайве й казати: Свидник, Пряшів, Кошиці… Запам’яталися виступи «народних розповідачок» Анни Ванько та Марії Тріщової, «казкарів» Мартина Бучка та Давида Кравчика. Нестихаючим жаром долонь слухачі супроводжували спів Моніки Кандрачової та Анни Порач, які виконували нев’янучі пісні словацьких українців у супроводі народної капели «Кандрачовці».
Суботня частина свята завершилася аж по опівночі. Її супроводжувала справжня ватра, яка демонструвала давні предківські звичаї.
А недільна, розпочавшись святими літургіями в храмах Свидника, продовжилася покладанням квітів до пам’ятника полеглим у Другій світовій війні на Дуклі, а згодом до пам’ятників у Свиднику. Виступали словацькі колективи «Сердечко», «Курівчан», «Порублянка», «Карпатянин», «Сабиновчан», «Маковиця», «ПУЛЬС»...
У завершальному циклі програми виступили гості з-за кордону. Серед них і з України, зокрема фольклорні й танцювальний ансамблі «Вишиванка» з Терещі, «Полуничка» зі Львова, «Рось» із Білої Церкви. Яскраво подали мелодії закордонної діаспори і «Сакавінка» з білоруської Орші, «Ослав’яни» з польського Мокрого, фольклорний колектив із сербського Дюрдьова.