У Донецьку група молодиків відбирала житло у самотніх людей похилого віку
Організована злочинна група, до якої входили п’ятеро молодиків, діяла в Донецьку майже рік. Лідери зграї насамперед подбали про «підбір кадрів». Пізніше з’ясувалося що вхід до угруповання був безплатним, а ось за вихід із нього можна було заплатити навіть власним життям. Приміром, одного зі спільників, який, збагнувши про що йдеться, відмовився допомагати, жорстоко по?били, а потім певний час тримали зв’язаним у ролі заручника. А ще одному незговірливому впертюхові влаштували репетицію… власного похорону: бідолаху тимчасово закопали в землю, а трохи згодом пообіцяли, що наступного разу це буде насправді.
Лиходії не раз і не два видавали себе за працівників правоохоронних органів чи комунальників, хоч мали інші фахи та спеціалізацію. Один із так званих чорних ріелтерів працював у місцевому агентстві нерухомості й тому свій «бізнес» молодики вирішили робити саме у цій царині. Тим більше, що мали достатньо інформації й про потенційних жертв, яких можна виселити з квартир, і про охочих придбати житло.
Як повідомив начальник Донецького міського управління міліції Юрій Сєднєв, поки що правоохоронцям відомо про чотири випадки такої «діяльності» і нині перевіряють можливість причетності молодиків до інших схожих злочинів, скоєних у місті та області.
За словами Юрія Сєднєва, «чорні ріелтери» працювали зі своїми клієнтами зухвало, винахідливо і навіть артистично: щоб ввести в оману наївних власників квартир, розігрували любительські спектаклі, використовуючи майже театральний реквізит — костюми, перуки, грим тощо.
Траплялися й проколи, але коли хтось із людей похилого віку згадував відомий постулат театрального критика «Не вірю!», зловмисники відразу починали застосовувати фізичну силу. Саме так вони діяли, спокусившись на трикімнатну квартиру в центрі Донецька, де мешкає 76-річний професор Донецького національного університету.
Насамперед спільники, серед яких, до речі, були й колишні студенти викладача, провели «розвідку боєм». Видавши себе за співробітників міліції, вони навідалися до помешкання під приводом перевірки скарги від сусідів. Доки один із гостей розмовами відволікав господаря, інший шукав документи та цінні папери і таки зумів поцупити документи на депозитний рахунок із чималою сумою на ньому. Наступного разу відвідувачі вже винесли із квартири самого самотнього професора: у бранця розрядили електрошокер і застосували снодійні препарати — затисли ніс хусточкою з клофеліном. Затим потерпілого загорнули у його ж килим, серед білого дня винесли з будинку, вкинули до багажника автомобіля і відвезли в Горлівку.
Тут в орендованому через підставну особу будинку нещасного утримували п’ять днів. А щоб він був більш зговірливим, відлупцювали й прив’язали до ліжка, наколовши заспокійливими медичними препаратами. Утім, таки трохи перестаралися, бо старенький вже не міг навіть тримати в руці ручку, щоб підписати доручення на розпорядження його депозитним рахунком. Пізніше потерпілого відшукали тут у важкому стані й госпіталізували з вибитими зубами, переломом носа, багатьма гематомами на тілі, медики виявили в нього ще й двосторонню пневмонію і атеросклероз.
Приблизно так само «обробляли» й 68-річного жителя центрального Ворошиловського району міста, також професора. Про нього ретельно зібрали потрібну інформацію, а потім почали залякували: били вікна, поцупили ключі, а потім навіть розігрували перед ним сцену «допиту» одного із «злодюжок», який буцімто вкрав ключі. Далі господаря помешкання, в якого ще відібрали дачу та старенький автомобіль «Жигулі», відвезли до одного з міст області й тримали під замком.