Гражданский брак и немного права

Гражданский брак и немного права Прежде, чем оформить собственные отношения многие молодые пары предпочитают пожить свободно, не обременяя себя штампами и ...

Гражданский брак и немного права

Гражданский брак и немного права Прежде, чем оформить собственные отношения многие молодые пары предпочитают пожить свободно, не обременяя себя штампами и ...

Обжалование и оспаривание исполнительной ...

Обжалование и оспаривание исполнительной надписи Обжалование и оспаривание исполнительной надписи сотрудников нотариальных служб по национальному законодательсву.

Чому веселокутівці знову хочуть бути парижанами?

Чому веселокутівці знову хочуть бути парижанами?

Люди мають знати, які постаті та події стоять за назвами об’єктів і населених пунктів

Ювілей вітчизняної війни 1812 року у нашій країні відзначали не надто масштабно. На щастя, ця важка воєнна кампанія практично не зачепила територію України, де лише частина Волині опинилася під нетривалою окупацією французів. Утім, нагадування про ту війну, без перебільшення, всесвітнього масштабу, можна знайти на наших теренах й доволі далеко від місць, де тоді вели бойові дії.

Одразу й не здогадаєшся, що йдеться про один і той самий населений пункт. Фото з сайту odessa-life.od.ua

Щоб суцільний шарм

Ці парижани потерпають від безробіття, занедбаної транспортної та соціальної інфраструктури. Бодай у мріях про щось велике і благополучне згадують стару назву свого села. Засноване 1816 року німецькими колоністами, більшу частину своєї історії воно мало назву Париж і лише 1946 року стало Веселим Кутом. Але Веселих Кутів лише в Україні — з десяток, а в назві Париж — суцільний шарм та екзотика, навіть для такої національно розмаїтої області, як Одеська. Тож селяни охоче вживають колишній топонім, а себе звуть парижанами. Торік вони затвердили герб свого поселення, на котрому серед інших символів і французька лілія династії Бурбонів. «Цілком можливо, що вони скоро захочуть повернути попередню назву», — каже одеський історик Тарас Гончарук.

І дарма, що бессарабський Париж отримав свою назву на честь завоювання французької столиці військами антинаполеонівської коаліції. Хто там згадує, падіння чи піднесення славного Парижа було вшановане на карті Новоросійського краю. Головне — слово гарне. І, здавалося б, у 1946-му радянська влада не мала нічого проти Парижа і перемог над Наполеоном, але незвичний топонім зник. Хоч не таким уже і незвичним він був для цієї місцевості. Зовсім неподалік, у сусідньому Тарутинському районі, перш ніж 1944 року стати Серпневим, було селище Лейпциг, що отримало при заснуванні 1815 року таку назву теж на честь перемоги над Наполеоном у «битві народів» під німецьким містом. Тут також живе пам’ять про гучну європейську назву. «Лейпцигом», приміром, зветься тутешнє підприємство, що надає місцевим жителям комунальні послуги.

З європейських топонімів зберігся й досі Арциз. Це містечко, засноване 1816 року, було назване на честь перемоги союзного війська росіян, австрійців та баварців, здобутої 1814-го неподалік французького міста Арсі. Арциз, до речі, — адміністративний центр району, до якого належить і згаданий бессарабський Париж.

Деякі із тогочасних назв звучать цілком звично і зрозуміло, не викликаючи якихось сумнівів щодо етимології. Ну що, здавалося б, дивного у назві Теплиця? Либонь, тільки історики знають, що свою назву це бессарабське поселення отримало на честь міста Тепліц (нині — Тепліце в Чехії), де 1813 року був підписаний договір між Росією, Пруссією та Австрією проти Наполеона.

Згодом російське воїнство 1812 року уславилося передусім на власних теренах, де й була вирішена доля наполеонівського війська. Перша німецька колонія в Бессарабії, заснована 1814 року, отримала назву Тарутине — на честь села у Калузькій губернії, де була здобута одна з визначних перемог над французькими окупантами.

Є на карті Одещини і Бородіно, і Березине, і два Малоярославці.

«Загалом німцям притаманно було давати своїм поселенням німецькі назви — Люстдорф, Грослібенталь, Нейсбург», — завважує Тарас Гончарук. Каже, що, за однією з версій, називати бессарабські колонії на честь перемог російської армії над Наполеоном запропонував особисто Олександр І. Принаймні, для такої ініціативи були всі підстави: Пруссія та Австрія мали на той час лад, подібний до того, що був у Російській імперії, і були традиційними союзниками. Тож переможні назви в Бессарабії не просто вшановували звитягу російського війська, а й символізували певну спільну справу, до якої долучилися відразу кілька європейських народів, що затято дружили на той час проти Наполеона.

Наслідок німецької колонізації

Дивні назви на півдні Одещини — це наслідок німецької колонізації Бессарабії — тривалого і насиченого історичного явища, що припинилося у переддень Великої Вітчизняної, коли перш ніж передати ці землі з румунського підпорядкування Радянській Україні, тутешніх німців переселили до Фатерлянду — у Німеччині і нині є громади бессарабських німців.

Крім того, ці назви — ще й відгомін баталій, що прогриміли наче й далеченько від Одеси та її околиць, але справили неабиякий вплив на все суспільство неосяжної Російської імперії.

Схоже, що нині всі ці дивні назви із цілком конкретним сенсом і значенням — не більше, ніж мила дивовижа. «Не певен, що у Веселому Куті всі знають, чому стали парижанами», — каже Тарас Гончарук.

Торік, коли подіям вітчизняної війни 1812 року минало 200, якихось помітних ювілейних акцій тут не спостерігалося. На круглу дату у нашому краї відгукнувся хіба Одеський краєзнавчий музей.

Призабута гроза

Виставка «Одеса і «гроза дванадцятого року» працювала до кінця ювілейного року. Понад 250 експонатів із музейних фондів, держархіву та приватних колекцій були зібрані в одній експозиції, аби відтворити дух епохи, стан піднесення та ентузіазму, що панував у дуже молодому — Одесі на той час було лише 18, — але вже доволі впливовому місті імперії. З усього випливало, що Чорноморська Пальміра і вітчизняна війна 1812 року в одному заголовку були зведені не випадково.

Зокрема, ці буремні часи припали на період життя та діяльності таких знакових для Одеси постатей, як герцог Дюк Рішельє та граф Ланжерон.

Історики називають хрестоматійною промову, з якою звернувся до громадян градоначальник Дюк Рішельє, причому російською мовою, і це в час, коли чи не все вітчизняне дворянство послуговувалося здебільшого рідною для Дюка французькою. Мовне питання в умовах великої спільної справи розв’язувалося напрочуд швидко.

Розповідають, що Рішельє прагнув потрапити, як-то кажуть, на фронт, тим більше, що раніше вже брав участь у військових кампаніях російської армії проти турків. Утім, і в межах міста йому знайшовся дуже небезпечний супротивник — 1812-го Одеса пережила чуму, що забрала тисячі життів. А ось його співвітчизник та наступник на посаді одеського градоначальника і генерал-губернатора Новоросії та Бессарабії граф Олександр Федорович Ланжерон брав активну участь у бойових діях проти Наполеона, зокрема на чолі І корпусу Дунайської армії у битвах при Брест-Литовську, на Березині та у переслідуванні відступаючої французької армії.

Те, що битися йому доводилося фактично зі співвітчизниками, для нього особливого значення не мало. «Річ у тім, що ситуація з утворенням націй станеться значно пізніше, — пояснює заввідділом Одеського краєзнавчого музею Олег ¢ава. — Вони (Рішельє і Ланжерон. — Авт.) позиціонували себе передусім як станові дворяни, як переконані роялісти. Генералів-росіян у російській армії можна було перелічити на пальцях. В основному французи, німці, голландці».

Із суто російських постатей, що відзначилися і в кампанії 1812 року, і в історії Одеси та околиць, найпомітнішим є, либонь, граф Михайло Воронцов, що був новоросійським та бессарабським генерал-губернатором у 1823—1844 роках і зробив чимало для розвитку краю, за що одесити і вшанували його пам’ятником на Соборній площі. Під час Бородінської битви він командував 2-ю зведено-гренадерською дивізією, що першою прийняла на себе атаки на Багратіонові флеші і практично повністю була знищена в тому бою. Сам Воронцов отримав серйозне поранення у багнетному бою. Згодом, з 1815 до 1818 року він очолював російський окупаційний корпус у Франції. Відтак зміг завоювати повагу і довіру не лише при російському дворі, а й серед європейських можновладців.

Імена цих людей у назвах одеських вулиць та споруд зрозумілі чи не кожному одеситу. Втім, так пощастило не всім героям.

На чию честь Сабанєїв Міст?

«Іноді у повсякденному житті ми кажемо: я пройшовся Сабанєївим Мостом, аж ніяк не усвідомлюючи, на чию честь його назвали», — каже заступник директора музею з науки Юрій Слюсар.

А назвали його на честь генерала Івана Васильовича Сабанєєва, котрий брав участь ще в суворовських походах, а під час війни 1812-го в чині генерала від інфантерії був начальником головного штабу і в Чичагова, і в Барклая-де-Толлі. Фахівці кажуть, що Сабанєєв був, либонь, кращим штабістом тієї війни, при цьому неодноразово брав участь у бойових діях, що приносили йому і нагороди, і рани.

«Нині ці назви мають бути зрозумілими людям, — продовжує Юрій Слюсар. — Чому Лузанівка, чому Жевахова гора? Хто такий князь Жевахов, хто такий Лузанов? Які постаті та події стоять за цими назвами?»

Скажімо, князь Іван Жевахов — учасник воєн проти турків, неодноразово відзначився і під час французької кампанії — отримав звання генерал-майора. До цього звання дослужився й учасник багатьох військових кампаній Фома Лузанов, котрому колись належали землі нинішнього одеського мікрорайону Лузанівка.

А ще можна згадати приморський Лідерсівський бульвар і самого Олександра Миколайовича Лідерса — поручика лейб-гвардії Єгерського полку, що брав участь у боях і під Смоленськом, і біля Бородіно, і при Тарутиному та Малоярославці. За бій при Красному вдруге отримав золоту шпагу з написом «За хоробрість». Військову кар’єру закінчив у чині генерала від інфантерії.

Урядовий Кур'єр

Экс-первый заместитель главы Администрации Президента .

Экс-первый заместитель главы Администрации Президента А.Портнов объявлен в розыск Министерство внутренних дел объявило в розыск бывшего первого заместителя главы Администрации Президента Андрея Портнова. Об этом сообщается на сайте Министерства внутренних дел в разделе «лица, ...

В ГПУ допросили экс-министра юстиции А.Лавриновича

В ГПУ допросили экс-министра юстиции А.Лавриновича В Генеральной прокуратуре провели допрос бывшего министра юстиции Александра Лавриновича в производстве о злоупотреблении служебным положением во время расходования государственных денег в сумме ...

До уваги водіїв! У центрі Києва на Новий рік буде ...

До уваги водіїв! У центрі Києва на Новий рік буде перекрито рух транспорту Державтоінспекція інформує, що з метою попередження правопорушень та забезпечення охорони громадського порядку в місцях проведення святкових заходів у період з 18:00 31 грудня 2014 року до 06:30 ...