Ну хіба це проблема? — скажете. Я спочатку теж так подумала. Звісно, її розв’язання потребує півгодини часу та певної суми грошей, але все досить передбачуване. Виявилося, користуючись попереднім життєвим досвідом, я дуже наївно сподівалася легко, як і раніше, впоратися з цією проблемою. На мене чекали новації від комунальників, про які я ні сном ні духом не відала. Могли б попередити про це хоча б об’явою на під’їзді. Але про все по порядку.
Як з’ясувалось, реформування комунального господарства, а особливо в Києві, відбувається ого-го(!!) якими темпами. Оптимізуючи витрати, вже встигли ліквідувати диспетчерські при ЖЕКах, куди ви цілодобово могли зателефонувати, якщо у вас прорвало труби, зникло світло чи треба поміняти прокладки у кранах. Там ви могли дізнатися про причини того, що за аварія сталася, хто її ліквідує і коли все владнається, бо у вас вечеря недоварена чи голова не мита.
І от дві години поспіль я натискаю відомий номер, а там — тиша. Не витримавши, телефоную до ЖЕКу. На одному з номерів співучий жіночий автоголос таки повідомляє, що телефон диспетчерської змінився. Ну нарешті! Телефоную за новим номером і намагаюся записати виклик сантехніка. Юна діва на тому кінці дроту тремтячим голосом пробує розібратися, навіщо мені сантехнік, і… відмовляє. Виявляється, у мене несерйозна проблема! А вони займаються виключно аварійними ситуаціями. Ну це як сказати: посуд мити я не можу, так само і готувати їжу! У мене — аварія! А що ж мені робити, питаю. І вона мені порадила: «А ви пошукайте собі приватного сантехніка в Інтернеті»! Сказати, що я здивувалася, — нічого не сказати! Я просто…
От і маєте! Отже, тепер замість сантехніка Колі із сусіднього будинку я маю шукати через Інтернет майстра з іншого кінця столиці (а скоріше, це буде приїжджий заробітчанин!), аби він приїхав і прочистив засмічення в трубі чи поміняв прокладки у крані! Дякую за турботу, товариші комунальники і керівники комунального господарства Голосіївського району і міськадміністрації Києва вкупі з ними! Але моя щомісячна плата за утримання будинку передбачає в тому числі й витрати на зарплату сантехніку Колі! Так що, будь ласка, зробіть так, щоб я могла скористатися його вміннями, коли мені це знадобиться, не застосовуючи силу газетного слова!
Гадаю, не відкрию великого секрету, що ані він, ані будь-хто інший зі спеціалістів ЖЕКу у твоєму домі нічого не зробить без фінансової винагороди. Так я ще й догукатися тепер його не можу! Чи за виклик теж будете плату брати? І ця юна діва на телефоні, яка, сумніваюся, що розуміє, де і скільки платять за квартиру і як вкручують лампочку, буде вирішувати, наскільки серйозна у мене проблема виникла? Ви що, з дуба попадали всі разом?
Та про дуб я більше подумала в іншому випадку, не пов’язаному зі мною. А якби викликала сантехніка не я, а бабуся з сусідньої квартири, яка й не чула про Інтернет і комп’ютер бачила тільки в кіно? Їй що, в рейку тепер гупати, щоб спеціаліст кран полагодив, чи на Ютуб ролик-замовлення викладати?!
PS. ЖЕК я все ж таки підняла на ноги. Головний інженер особисто записав виклик мені сантехніка. Але подібне, як ви розумієте, — виняток, правила ж встановлені інші.