Міжнародна команда вівчарів вестиме велику отару через гірські хребти і державні кордони
Є час відправляти овець на полонини і є час їх звідти повертати на ферми до села. Так ведеться споконвіку. Карпатські вівчарі, незалежно від країни, де проживають, називають цей благословенний час літування отар у горах редиком, як називали його їхні прадіди. «Карпатський редик-2013» збирає газдів з усіх Карпат, щоб нагадати їм і усьому світові про самобутню вівчарську культуру, а також для того, щоб цю культуру розвивати.
Тож із травня до самої осені гірськими полонинами Словаччини та Чехії, нашого Прикарпаття і Закарпаття, румунської Трансильванії, польського Підкарпатського воєводства триватиме безпрецедентна мандрівка 300 овець і міжнародної команди вівчарів. Усіх зустрічних вівчарі пригощатимуть овечим сиром, бринзою, будзом і при нагоді національними стравами з баранини.
Маршрут цього трансрегіонального проекту (а його варто вивчити всім любителям етнографічного туризму!), усі деталі з підготовки і проведення цьогорічного редику обговорили днями його організатори і учасники на конференції, що відбулася у м. Верховина Івано-Франківської області. Представники головного організатора — Міжнародної фундації «Відгінне вівчарство» — саме наголошували на тому, що «Карпатський редик-2013» передбачає широку співпрацю з місцевою владою, громадськими організаціями, приватними селянськими господарствами, кооперативами аграріїв.
Газда Микола Лахман із високогірного села Гробище, що у Путильському районі Буковини, тримає у приватному господарстві невеличку, але добірну отару овець. Фото надане автором
Захід організовано на честь волоських міграцій, що спричинилися до заселення Карпат і створення спільної гуцульської вівчарської культури, яка й досі єднає горян. Проект передбачає відновлення відгінного випасання овець на гірській території Румунії, України, Польщі, популяризацію продуктів регіонального виробництва та збереження автентичної культури пастухів. До речі, за умовами редику-2013, вівчарі оминатимуть асфальтові дороги — йтимуть лише, як співається у відомій пісні, «через гори й полонини і стрімкі карпатські ріки». Скрізь, де вони з’являться, вдягнені у народні строї, відбуватимуться розмаїті захопливі культурні й розважальні заходи з музикою, народними танцями, концертами, обря?дами.